БОЖЬЯ КОРОВКА

Гуляла за городом Божья коровка,
По стеблям травинок карабкалась ловко,
Глядела, как в небе плывут облака...
И вдруг опустилась Большая Рука.

И мирно гулявшую Божью коровку
Засунула в спичечную коробку.

Коровка ужасно сердилась сначала,
Мычала и в стены коробки стучала.
Но тщетно! Забыли о ней в коробке,
Закрыли коровку в шкафу, в пиджаке.

Ах, как тосковала в коробке бедняжка!
Ей снилась лужайка. И клевер, и кашка.
Неужто в неволе остаться навек?
Коровка решила готовить побег!

Три дня и три ночи рвалась она к цели.
И вот, наконец, вылезает из щели...
Но где же деревья, цветы, облака?
Беглянка попала в карман пиджака.

Однако она, не теряя надежды,
Бежит на свободу из душной одежды –
Там солнце, и ветер, и запахи трав...
Но вместо свободы увидела шкаф.

Тоскливо и страшно Божьей коровке:
Опять она в темной, пустынной коробке.
Вдруг видит: вверху, где вставляется ключ,
В темницу сквозь щель пробивается луч!

Скорее на волю! Коровка отважно,
Зажмурясь, штурмует замочную скважину…
И вновь очутилась в глухом коробке
С огромною люстрою на потолке.

О, Боже! взмолилась несчастная крошка
И вдруг увидала за шторой окошко.
А там, за окном, все от солнца светло.
Но к свету ее не пускает стекло.

Однако коровка на редкость упряма:
Нашла, где неплотно захлопнута рама,
И вот вылезает она из окна...
Ура! Наконец на свободе она!

И вновь на знакомой лужайке букашка,
Под нею, как прежде, колышется кашка,
Над нею плывут в вышине облака...

Но смотрит на мир осторожно коровка:
А вдруг это тоже большая коробка,
Где солнце и небо внутри коробка?


Стихи Андрея Усачёва
СОНЕЧКО

Сонечко мирно за містом гуляло,
Між квітів духмяних воно мандрувало,
Дивилось, як хмарка від хмарки втіка…
Аж раптом з’явилась Велика Рука.

І Сонечка миттю з квітучих лугів
Сховала в коробочку від сірників.

Розсердилось Сонечко, аж затремтіло,
Обурено лапками задріботіло,
Та марно! Забули коробку в кишені,
Замкнули у шафі, де одяг і темінь.

Журилося Сонечко, дуже страждало,
За цвітом медовим у снах сумувало.
Невже у неволі свій вік звікувати?
Надумало швидше з полону тікати!

Три дні штурмувало воно коробчину.
Нарешті, знайшло непомітну шпарину…
А де ж квіточки і дерева зелені?
Потрапило бідне маля до кишені.

Та Сонечко ще не втрачає надії,
Прямує чимдуж до солодкої мрії –
Подалі від одягу й темних кишень…
І знов у полоні – це ж шафа лишень.

Так сумно і страшно у шафі маляті:
Велика коробка, куди вже тікати?
Аж бачить: вгорі через отвір маленький
Пробився до шафи промінчик слабенький!

Швиденько на волю! За тим промінцем
Хоробре малятко пішло назирцем…
І знов у полоні – це ж просто кімната,
Велика коробка, де меблів багато.

Рятуйте! заплакало Сонечко гірко,
За шторами раптом побачило дірку.
Там літечко, квіти, буяє тепло.
Та склом замуроване кожне вікно.

Завзято до справи малятко взялося:
Щілину знайти непомітну вдалося,
І ось виповзає воно із віконця…
Нарешті, на волі! Скоріше до сонця!

І знов на знайомому полі комашка,
Під нею солодка колишеться кашка,
Над нею хмаринка у небі блука…

Та Сонечко скоса на світ поглядає:
Чи дійсно на волі, чи справді гуляє,
А раптом це знову коробка така?


Переклад Наталії Гончарової
2009

на замовлення дитячого журналу "Пізнайко"




Читати далі »

Как узнать своего поросенка / Як упізнати своє поросятко (переклад)

Как узнать своего поросенка

По лужам носились ребята,
Прошу извинить – поросята.
(А, впрочем, бывают ребята
Такие же, как поросята).

Но вот появляются мамы –
Солидные строгие дамы,
Бегом направляясь к ребятам,
Простите, к своим поросятам.

- Скажите, пожалуйста, мамы,
У вас не случаются драмы?
Чужого нельзя поросёнка
Принять за родного ребёнка?

Красивы они и пригожи,
Но все абсолютно похожи!
- Простите! – ответили мамы, -
Мой хрюшенька чистенький самый.


Владимир Орлов
Як упізнати своє поросятко

По калюжах стрибали малята,
Ой, пробачте мені – поросята.
(Між іншим, бувають малята,
Що, справді, немов поросята).

Аж раптом з’являються мами –
Поважні вибагливі дами,
Крокують чимдуж до маляток,
Пробачте, своїх поросяток.

Дозвольте спитати вас, мами,
Чи з вами трапляються драми?
Такі, щоб чуже поросятко
Впізнати за власне малятко?

Гарненькі вони та хороші,
Та дуже замурзані й схожі!
- Ніколи! – запевнили неньки, -
Моє поросятко – чистеньке!

Переклад Наталії Гончарової
2009

Читати далі »
Вірші для дітейНариси та статті Теорія перекладу
Сучасна поезія Поезія к.ХІХ-п.ХХ ст. Поезія поч.ХІХ ст.

Читати далі »

Портрет / Мамин портрет (переклад)

ПОРТРЕТ

Я портрет нарисовала,
Постаралась от души,
От старания сломала
Все свои карандаши.
И коричневый, и синий,
И оранжевый сломала…
Всё равно портрет красивый,
Потому что это мама!

Петр Синявский
МАМИН ПОРТРЕТ

Я портрет намалювала,
На великім папірці. (на біленькім папірці)
Так старалась, що зламала
Кольорові олівці.
Все одно портрет чудовий
І найкращий на землі,
Бо з того (мого) малюнка мама
Посміхається мені!

Переклад Наталії Гончарової
2009


Читати далі »

"Горести-печалести" / "Лишеньки-турботоньки" переклад

ГОРЕСТИ-ПЕЧАЛЕСТИ

Горести-печалести,
Что-то мне не спится.
С кем бы мне, печалести,
Вами поделиться?

Столько неприятностей –
Карандаш сломался,
Жук из банки вылез
И больше не поймался.

А ещё вдобавок –
Горе-то какое! –
Шарик накололся
На листок алоэ...

То-то мне и вертится,
То-то и не спится –
Может, мне с медведиком
Горем поделиться?

В моего медведика
Уткнусь я головой:
Он хотя и плюшевый,
Но зато – живой!

Михаил Яснов
ЛИШЕНЬКИ-ТУРБОТОНЬКИ

Лишеньки-турботоньки, (бідоньки-)
Щось мені не спиться.
З ким би вами, бідоньки,
Нині поділиться?

Стільки неприємностей –
Олівець зламався,
Втік жучок зі скляночки – (із баночки)
Й більше не впіймався.

На додачу песик -
Лишенько з тобою! –
Лапкою вколовся
Об листок алое…

Це ж воно і муляє,
Через те й не спиться –
Може, із ведмедиком
Горем поділиться?

До свого ведмедика
Притулюсь, сумний:
І нехай він плюшевий,
Та зате - живий!

Переклад Наталії Гончарової
2008


На замовлення журналу "Пізнайко"

Фото

До речі, ведмедик може бути не обов"язково плюшевий, ось ТУТ стільки чарівних ведмежат, яких майстрині роблять власноруч. Я взагалі у фотографії цієї галереї просто закохана! Будь-ласка, погляньте у часточку дитинства, не пожалкуєте. Це мій форум, посилання абсолютно безпечні для Вашого ПК.
Читати далі »

Найгірший переклад, який я коли-небудь бачила або чула

Хочу поділитися враженням, де саме і коли бачила найспотвореніший зразок перекладу рідною мовою. Альтернативної теми - про найкращий переклад - мабуть, не буде. Бо якісний переклад - як освітлення у домі: звертаєш увагу, коли його немає або мало)

Найбільше спотворює українську мову наше телебачення. Перевагу моднявій говірці надає мало не кожна українська телекомпанія, чільні ж місця у моєму особистому рейтингу посідає СТБ та Новий канал. Упевнено, не змигнувши оком, ведучі вікон та репортерів, не маючись на бачності, вішають на вуха пересічному громадянинові молоШну локшину, їдять на кухняному столі та пилосмокчуть по суботах, користуються залізнодорожними перевезеннями - їздять зі старої Київської РусИ у Европу по єврА та кладуть їх потім у банківський відділок, на уїк-гендах ходять до казинА, відпустку проводять у соняШному Кримському СудаЦІ, знаються на соціЯльній економИці та бИржі, спілкуються з різними швальнями, членкинями , технологинями та лідерками-прем’єрками і, мабуть, після того спілкування, ковтають піГЕлки, а абревіатури пишуть з апострофом, як-то Б’ЮТ. Дивина та й годі. Ще й надвИшку отримують за свої напрацьовАння. (Всі приклади - з етеру).

На жаль, я не юрист, бо дуже цікаво - як то все може співіснувати з діючим законодавством України про державну мову, затвержденим правописом, академічним знанням... Мовознавча наука говорить про те, що мова постійно розвивається, але вищезгадані явища здаються мені занадто штучними, бо мовлення - як практичний, реальний вияв мови, має наближатися до свого ідеального стану, а не віддалятися від нього. Але то окрема розмова.

Кілька днів тому телеканал СТБ випустив у ефір чудовий фільм за однойменним твором Джека Лондона "Серця трьох". За правилами, російськомовний фільм повинен мати титри державною мовою - й саме вони ледь не зіпсували мені перегляд улюбленої стрічки. Переклад виконаний незадовільно - спрощені оригінальні репліки, спотворені прізвища, імена, назви місцевостей тощо, знищений підтекст тощо. Перекладач навіть не зазирнув у книгу - хоча мав би переконатися, принаймні, у правильності власних імен.

Безліч веселих хвилин подарував перегляд в кінотеатрі мультика про Федота-стрільця за мотивами твору Л.Філатова. Неякісний, грубий, нелітературний, але таки вимучений - віршований(!) переклад смішив нас, мабуть, більше, ніж анімований сюжет. Але присмак - гіркий - залишився. Брак фахівців та тотальна економія, закладена у національний менталітет, змушують замовника сплачувати послуги некваліфікованих перекладачів. Зайва підстава використати мовне питання у політичних діях - мовляв, недомова, недолюди...

(далі буде)

Читати далі »

"Загадочная страна" / "Загадкова країна" переклад

ЗАГАДОЧНАЯ СТРАНА

Африка, Египет и жара,
Смуглая от солнца детвора.
Пирамиды здесь, песок и ветер
Тайною покрыто все на свете.
Кто построил эти пирамиды?
Вдруг Атланты с древней Атлантиды?
Как обычный древний человек
Мог построить столько за свой век?

Щербак Людмила
ЗАГАДКОВА КРАЇНА

Африка, Єгипет, спекота,
Бавиться засмагла дітвора.
Піраміди там, пісок та вітер,
Таємниця вкрила все на світі.
Хто ж поставив давні піраміди?
То були Атланти з Атлантиди?
Як звичайний давній чоловік
Їх побудував би за свій вік?

Переклад Наталії Гончарової
2008


На замовлення журналу "Пізнайко"
Читати далі »