Хочу поділитися враженням, де саме і коли бачила найспотвореніший зразок перекладу рідною мовою. Альтернативної теми - про найкращий переклад - мабуть, не буде. Бо якісний переклад - як освітлення у домі: звертаєш увагу, коли його немає або мало)
Найбільше спотворює українську мову наше телебачення. Перевагу моднявій говірці надає мало не кожна українська телекомпанія, чільні ж місця у моєму особистому рейтингу посідає СТБ та Новий канал. Упевнено, не змигнувши оком, ведучі вікон та репортерів, не
маючись на бачності, вішають на вуха пересічному громадянинові
молоШну локшину, їдять на
кухняному столі та
пилосмокчуть по суботах, користуються
залізнодорожними перевезеннями - їздять зі старої Київської
РусИ у
Европу по
єврА та кладуть їх потім у банківський
відділок, на
уїк-гендах ходять до
казинА, відпустку проводять у
соняШному Кримському
СудаЦІ, знаються на
соціЯльній економИці та
бИржі, спілкуються з різними
швальнями,
членкинями ,
технологинями та
лідерками-прем’єрками і, мабуть, після того спілкування, ковтають
піГЕлки, а абревіатури пишуть з апострофом, як-то
Б’ЮТ. Дивина та й годі. Ще й
надвИшку отримують за свої
напрацьовАння. (Всі приклади - з
етеру).
На жаль, я не юрист, бо дуже цікаво - як то все може співіснувати з діючим законодавством України про державну мову, затвержденим правописом, академічним знанням... Мовознавча наука говорить про те, що мова постійно розвивається, але вищезгадані явища здаються мені занадто штучними, бо мовлення - як практичний, реальний вияв мови, має наближатися до свого ідеального стану, а не віддалятися від нього. Але то окрема розмова.
Кілька днів тому телеканал СТБ випустив у ефір чудовий фільм за однойменним твором Джека Лондона "Серця трьох". За правилами, російськомовний фільм повинен мати титри державною мовою - й саме вони ледь не зіпсували мені перегляд улюбленої стрічки. Переклад виконаний незадовільно - спрощені оригінальні репліки, спотворені прізвища, імена, назви місцевостей тощо, знищений підтекст тощо. Перекладач навіть не зазирнув у книгу - хоча мав би переконатися, принаймні, у правильності власних імен.
Безліч веселих хвилин подарував перегляд в кінотеатрі мультика про Федота-стрільця за мотивами твору Л.Філатова. Неякісний, грубий, нелітературний, але таки вимучений - віршований(!) переклад смішив нас, мабуть, більше, ніж анімований сюжет. Але присмак - гіркий - залишився. Брак фахівців та тотальна економія, закладена у національний менталітет, змушують замовника сплачувати послуги некваліфікованих перекладачів. Зайва підстава використати мовне питання у політичних діях - мовляв, недомова, недолюди...
(далі буде)
Читати далі »
